Ой, там на горі, в шовковій траві, ой, там сиділа пара голубів.
Цілувалися, милувалися, сизими крильми обнімалися.

Ой, десь узявся мисливець-стрілець, голуба убив, голубку зловив.
Додому приніс, додолу пустив, насипав пшіньця й водиці налив.

Голубка не їсть, голубка не п’є, та все на ту гору плакать літає.
Ой єсть у мене сімсот голубів, літай-вибирай, може ж та є й твій.

Я вже літала, вже й вибирала, нема такого, як я кохала.
Хоч пір’я й таке, й такий пушок, а як загуде, не той голосок, а як загуде, не той голосок.