Я – українець.
Вірою і кров’ю.
Моє коріння тут, у цій землі.
Вона моєю живиться любов’ю,
А я страждаю болями її.

Я – українець.
Син народу того,
Що відвикає нині від ярма.
Я не корюся –
Я молюся Богу,
І вірю в те, що все це не дарма.

Я – українець.
Смутком оповите
Моє кохання, як гірке вино.
Моя рідня розкидана по світу,
Як буйним вітром золоте зерно.

Я – українець!
Цього не відняти,
В моїй душі співають солов’ї.
Були такими мої мама й тато,
Й такими будуть
Правнуки мої.