Через мої окуляри
Я часто бачу шо буде, шо буде з нами,
Такi окуляри!
Куда ми з вами живемо.
Хтось каже: нам то не треба – кому это надо!
І лишається ззаду.

Через мої окуляри
Всьо виглядає яснiше - ну зовсiм як правда.
І може навчити,
Може навчити хотiти,
Може навчити любити,
Любити платити!
Шоби потiм цiнити.

Приспів:
Наше життя – то мiнне поле.
Куда не сунься – чужi навколо.
Надiйся на себе – своїх може й не буде,
В нас є тiльки ми – озимi люди.
Наше життя – то мiнне поле.
Куда не сунься – чужi навколо.
Надiйся на себе – своїх може й не буде,
В нас є тiльки ми – озимi люди.

І шо тут саме цiкаве:
Ти ж то їх маєш так само такi окуляри.
Вiзьми i вийми з футляру.

Приспів:
Наше життя – то мiнне поле.
Куда не сунься – чужi навколо.
Надiйся на себе – своїх може й не буде,
В нас є тiльки ми – озимi люди.
Наше життя – то мiнне поле.
Куда не сунься – чужi навколо.
Надiйся на себе – своїх може й не буде,
В нас є тiльки ми – озимi люди.