Знов зозулі голос чути в лісі, ластівки гніздечко звили в стрісі.
А вівчар жене отару плаєм, тьохнув пісню соловей за гаєм.

Приспів:
Всюди буйно квітне черемшина, мов до шлюбу вбралася калина.
Вівчара в садочку, в тихому куточку, жде дівчина, жде.
Всюди буйно квітне черемшина, мов до шлюбу вбралася калина.
Вівчара в садочку, в тихому куточку, жде дівчина, жде.

Йшла вона в садок повз осокори, задивилась на високі гори.
Де з беріз спадають вранці роси, цвіт калини приполола в коси.

Приспів:
Всюди буйно квітне черемшина, мов до шлюбу вбралася калина.
Вівчара в садочку, в тихому куточку, жде дівчина, жде.
Всюди буйно квітне черемшина, мов до шлюбу вбралася калина.
Вівчара в садочку, в тихому куточку, жде дівчина, жде.

Ось і вечір - вівці біля броду, з Черемоша п’ють холодну воду.
У садочку вівчара стрічає
Дівчинонька, що його кохає.

Приспів:
Всюди буйно квітне черемшина, мов до шлюбу вбралася калина.
Вівчара в садочку, в тихому куточку, жде дівчина, жде.
Всюди буйно квітне черемшина, мов до шлюбу вбралася калина.
Вівчара в садочку, в тихому куточку, жде дівчина, жде.
Вівчара в садочку, в тихому куточку, жде дівчина, жде.