Сяду на вікно і подивлюся вниз
Покличу своїх голубів і так як колись
Напишу і відправлю з ними довгого листа
До всіх і до нікого і розкажу в ньому вам

Намалюю на папері дракончиків злих
І буду з ними битися один на один
І замок побудую собі з мокрого піска
І тільки той не зрозуміє хто давно вже так не вміє бо

Ніби близько але так далеко
Я дуже хотів би знову бути маленьким

Над нами як не дивно небо тільки одне
Один раз всього жити хтось придумав дурне
Білет в один кінець нам заготований всім
А було б дуже круто взяти і назад рванути
Хоч то

Ніби близько але так далеко
Я дуже хотів би знову бути маленьким